7 клас історія України

Тема: Київська держава за часів Ярослава Мудрого

Мета: навчити учнів характеризувати внутрішню та зовнішню діяльність Ярослава Мудрого, визначати становище держави за часів його правління;

розвивати уміння та навички самостійно здобувати знання, аналізувати історичні факти та події, давати їм оцінку, працювати з історичними джерелами інформації, датами та поняттями; вдосконалювати навички складання портрету історичної особи;

виховувати почуття патріотизму на прикладі Я. Мудрого, жагу до знань, освіти, культури

Тип уроку: засвоєння нових знань

Основні поняття і терміни: «Руська правда», звичаєве право, Софійський собор, Золоті ворота

Основні дати: 1019 -1054 рр. – правління Ярослава Мудрого,

1036 р. - розгром печенігів, 1036 р. – будівництво Софійського собору,

1051 р. – заснування Софійського собору

Проблема: який етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого?

Епіграф

«Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки»

Нестор Літописець

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

II. АОЗ

           Учитель: Не так давно, на українському телебаченні діяв масштабний проект «Великі українці». Він поєднав у собі ток-шоу, інтерактивне опитування телеглядачів та громадян України щодо місця й ролі видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів у національній та світовій історії.

Отож, за результатами голосування було визначено першу десятку «Великих українців»:

1.  Ярослав Мудрий

2.  Микола Амосов

3.  Степан Бандера

4.  Тарас Шевченко

5.  Богдан Хмельницький

6.  Валерій Лобановський

7.  В’ячеслав Чорновіл

8.  Григорій Сковорода

9.  Леся Українка

10.  Іван Франко

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учень декламує вірш Р. Завадовича «Ярослав Мудрий»

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Учитель:

Запитання:

1.          Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша?

2.          Які історичні факти ми можемо встановити?

(Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:  зміцнив, розбудував КР, підніс міжнародний авторитет, розбудував м. Ярославль, упорядкував закони, збудував Софіївський собор)

IV. Оголошення теми, мети, епіграфу та проблеми уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

План:

1.    Утвердження влади Ярослава у Києві.

2.    Політика князя.

3.    Розбудова Києва.

4.    «Руська правда».

5.    Значення діяльності Ярослава Мудрого.

1.  Утвердження влади Ярослава у Києві.

Повідомлення учня, який працював з історичним джерелом

(І. Крип’якевич про війни між синами Володимира)

Володимир залишив після себе дорослих синів. Після його смерті київським князем став найстарший син Святополк. А кияни його не хотіли, тому просили щоб молодший брат – Борис сів на батьківському престолі. А Борис відповів що не піднесе руки на старшого брата. А Святополк задумав вбити молодших братів. Так було позбавлено життя Бориса та Гліба. А третій брат Святослав, хотів урятуватися втечею, але слуги Святополка наздогнали його та вбили.

Після вбивства трьох братів Святополк думав, що буде спокійно князювати, але в Новгороді жив ще Ярослав, який перемігши Святополка, поділився владою з братом Мстиславом, став спокійно князювати в Києві, а брат у Чернігові.

За словами Нестора «став самовладцем Руської землі».

Запитання:

1. Як називаються війни, чвари, суперечки між князями?

2. За яких обставин Ярослав прийшов до влади?

2.  Політика князя.

Складання таблиці учнями на електронній дошці:

Внутрішня політика:

-        відновив централізовану владу

-        зменшив податки

-        велику увагу приділяв розвитку церкви

-        дбав про розвиток ремесла, землеробства, скотарства.

Зовнішня політика:

-        завдав нищівного удару печенігам

-        здійснив похід на Візантію, де уклав договір про службу руських дружин у Константинополі, а дочка візантійського імператора стала дружиною сина Ярослава Всеволода

-        розширив територію Київської Русі за рахунок приєднання земель Прибалтики та Польщі

Робота з картою

-        встановлення добрих відносин із країнами Західної та Центральної Європи шляхом укладання династичних шлюбів (сам був одружений з дочкою шведського короля, своїх дочок одружив: Анну – з королем Франції, Єлизавету – норвезьким королевичем, Анастасію з угорським, а сини взяли шлюб з німецькими принцесами)

-        Київська Русь стала однією з провідних держав Європи

Запитання:

1.    Чи вдалою була внутрішня політика Ярослава?

2.    Чому Ярослава називають «тестем Європи»?

3.  Розбудова Києва.

Повідомлення учня (на слайдах екскурсія пам’ятками Києва)

Літопис «Повість минулих літ»

В літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину. І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

    Ярослава можна назвати засновником книжності і вченості на Русі. Він відкривав школи, перші лікарні при монастирях, бібліотеки. Сам князь мав одну із найбільших бібліотек у світі, таємниця місцезнаходження якої й досі залишається нерозкритою.

Завдання:

1.    Порівняйте вигляд Києва за часів Володимира та Ярослава. Прокоментуйте.

2.    Що можете сказати про сучасний вигляд Києва? Що вразило вас найбільше?

4.  «Руська правда».

Повідомлення учня:

-            Учень: Збірник норм давньоруського права «Руська правда» був укладений в ХІ ст. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. Питання про його походження, а також час складання найдавнішої частини є спірним. Деякі автори відносять його навіть до VІІ ст. Однак більшість дослідників пов’язують «Найдавнішу правду» з ім’ям Ярослава Мудрого. Дискусійним залишається питання про місце видання цієї частини «Руської правди». У літописі вказується Новгород, але багато дослідників називають Київ. Початковий текст «Руської правди» до нас не дійшов.

-        Реклама «Руської правди» (Д/З 1-го з учнів)

-            Робота з підручником ст. 74 Історична цікавинка

«Приклади кримінальної відповідальності за «Руською правдою»

Запитання:

1) Чому давньоруські закони так суворо карали злочини проти живої природи?

2) Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів? Аргументуйте.

3) Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження «Руської правди» для Київської Русі? Якщо так, зробіть це.

4) З якого віку наступає кримінальна відповідальність в Україні?

5.  Значення діяльності Ярослава Мудрого.

Повідомлення учня-експерта, який вдома провів невелике дослідження

«Як оцінюють діяльність князя відомі історики»:

1. М. Грушевський: «Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім»

2. Б. Греков: «Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…»

3. М. Брайчевський «І в дорослому і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішим меча та військового обладунку»

4. О. Субтельний « Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі»

VІ. Закріплення нових знань учнів.

-        Характеристика історичної особи

Бесіда за проблемним запитанням:

Як ви гадаєте, який етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого? Доведіть свою думку за допомогою історичних фактів.

VІI. Підсумки уроку.

-        Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава мудрого для сучасності, а що варто залишити у ХІ ст.

Благослови, Господь, державний Київ,

Що на горі, над голубим Дніпром,

Пильнує мир і всі труди людськії,

Що їх живить земля своїм трудом.

Який простір, привілля, тишина,

Як там гаї вдалечині синіють,

Лиш тихий дзвін під ясним небом мріє

І спить пастушка біля казана.

Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І Божий мир, як сонце над полями,

Над Києвом і Руссю заяснів.

(уривок із поеми Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»)

VIІI. Домашнє завдання.

Прочитати § 7, підготувати розповідь від імені Я. Мудрого «Як підняти міжнародний авторитет Київської Русі»